неспокійність


неспокійність
-ності, ж.
Стан за знач. неспокійний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "неспокійність" в других словарях:

  • неспокійність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • неспокій — о/ко/ю, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою …   Український тлумачний словник

  • неспокій — (відсутність душевного спокою), незлагода, хвилювання, сум яття, каламуть; занепокоєння, острах, тривога (у передчутті чогось недоброго, поганого) …   Словник синонімів української мови

  • незаспокоєність — ності, ж. Відсутність заспокоєності, заспокоєння; неспокій …   Український тлумачний словник

  • клопіт — поту, ч. 1) Неспокій, хвилювання, зумовлені чим небудь; турбота, тривога. || Труднощі, пов язані з вихованням, доглядом кого , чого небудь. || Думка про справи, що турбують, хвилюють когось. •• Ма/ти кло/піт з ким чим мати зайву турботу,… …   Український тлумачний словник

  • баламутитися — у/чуся, у/тишся, недок. 1) Перебувати в стані неспокою, бути неспокійним. || перев. безос. Втрачати ясність, чіткість; наморочитися. 2) Поводитися неспокійно, хвилюватися; виявляти непокору …   Український тлумачний словник

  • непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… …   Словник синонімів української мови

  • незлагода — и, ж. 1) Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між ким небудь; незгода. 2) з ким. Відсутність погодженості, порозуміння з ким небудь, розбіжність у чомусь. 3) Тривога, хвилювання; неспокій. 4) Відсутність злагодженості, гармонії… …   Український тлумачний словник

  • тихий — а, е. 1) Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2) Сповнений тиші, без голосних звуків. •• Ти/ха годи/на година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях… …   Український тлумачний словник

  • тяжкий — а/, е/. 1) Який має велику вагу, значний вагою; важкий; прот. легкий. || Більший вагою, ніж її звичайно мають подібні предмети. || В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. || Густий, щільний (про тканину, виріб… …   Український тлумачний словник

Книги